Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Долго я мечтал о неделе, которую проведу в полном наркотическом экстазе, не выходя из своей уютной квартиры. И, о Боже, она наступила! Все началось с закладок, маленьких цветных таблеток, которые привели меня к долгожданному состоянию овердохуя. Знаете, это, когда мир вокруг начинает расплываться, а душа отрывается на бесконечную вечеринку.
Ну и как же без баханий, не так ли? Я залетел на самую высокую волну, улетел на другие планеты, и все это без единого шага за порог моей квартиры. Я был под кайфом, словно летал в небесах, и ничто не могло меня остановить.
Такой бурный досуг требовал соответствующей атмосферы. Включил светомузыку, зажег лампы разноцветными огнями, и превратил свою комнату в настоящий райский уголок для трэш-фанатов. На полу раскидал все, что считал хламом, но сейчас это были предметы абсолютной важности. Цветастые пушистые носки, музыкальные куклы, детские автомобили и пачки чипсов, всё это смешалось в моем сумасшедшем вихре наслаждения.
Мои девушки – это мои главные компаньоны. Они здесь всегда и не отказываются от моего общества, а точнее – от моего герика. Ведь вместе с ним мы создаем невероятные истории, которые будут рассказывать много лет. Мы веселимся, войсим глупости и просто наслаждаемся моментом.
Когда я набираю войс, голосистый зверь несется сквозь пространство, словно мое воспоминание о реальности превращается в эфемерную сказку, а я становлюсь автором этого фантастического произведения.
Конечно, главным источником радости на протяжении всей недели была драгоценная моя ручник. Это была моя маленькая зеленая сказка, которая смешивала реальность с фантазией. Знаете, такой дурман, который позволяет видеть мир иначе, словно картины воспринимаются сквозь пелену мистики и неопределенности.
В эти дни свершились настоящие чудеса. Мы воскрешали древних мифологических существ, путешествовали во времени и делали все, что душе угодно. Ведь в нашем мире не было границ и запретов, была лишь свобода и удовольствие от каждого мгновения.
Но, как говорится, все хорошее когда-то заканчивается. Моя наркотическая неделя подошла к концу, и я постепенно охладел к неконтролируемой воле экспериментировать. Остались лишь воспоминания, которые я буду хранить в самом сокровенном месте своей души.
Хотя, кто знает, возможно, в будущем меня ждет еще одно большое приключение в мире наркотиков.
Помните, что настоящее счастье не вещи, закладки или галлюцинации, а в живых эмоциях и близости с любимыми людьми.